Переговори в Женеві про заборону касетних боєприпасів провалилися

Учасники переговорного процесу по касетних боєприпасах(КБ) в Женеві не змогли домовитися в п'ятницю про введення обмежень на виробництво і використання КБ замість їх повної заборони відповідно до Конвенції по касетних боєприпасах, повідомляє агентство Reuters. Конвенція по касетних боєприпасах, вироблена в ході так званого «процесу Осло» і прийнята в травні 2008 року в Дубліні(Ірландія), набула чинності 1 серпня 2008 року. Державам-учасникам Конвенції забороняється застосування, виробництво і передача касетних озброєнь. При цьому найбільш великі розробники, виробники і користувачі КБ - Росія, США, Китай, Індія, Бразилія, Пакистан, Ізраїль - в процесі вироблення і прийняття угоди участі не приймали. По заявах МЗС РФ, Росія не може відмовитися від застосування касетних боєприпасів, але готова внести вклад в рішення проблем, пов'язаних з негативними наслідками застосування цього виду зброї.

Касетні боєприпаси мають особливі характеристики, які обумовлюють їх смертельну небезпеку для мирних громадян. Ця зброя, що найчастіше доставляється з повітря або за допомогою артилерійських знарядь, вивільняє велику кількість вибухонебезпечних суббоєприпасів, які розсіюються по значних по площі територіях. Це спричиняє за собою велику кількість жертв серед мирних жителів, особливо коли ця зброя використовується в населених районах. Окрім цього, багато снарядів не вибухають, довгі роки залишаючись в землі, що веде до зараженості територій.

На тих, що проходили в п'ятницю в Женеві переговорах з питання КБ представники США заявили, що заборона на такі боєприпаси не є доцільною, тому що близько 90% КБ робиться в країнах, що не є членами прийнятої в Дубліні Конвенції. США пропонують ввести повну заборону лише на КБ, зроблені раніше 1980 року, а над використанням і передачею новіших КБ встановити контроль у рамках Конвенції про конкретні види звичайної зброї(Конвенція CCW), прийнятою в Женеві в жовтні 1980 року. Цю ініціативу з готовністю підтримали також Росія і Китай.

За даними агентства, проти пропозиції США в п'ятницю проголосували 50 учасників зустрічі, у тому числі Австрія, Норвегія, Мексика і інші країни. На думку правозахисників, відхід від заборони на КБ став би безпрецедентним порушенням прав людини.

«Незважаючи на усі розбіжності, схоже, що сьогодні увечері ми добилися успіху. Чи часто ви бачите, що США, Росія, Китай, Індія, Ізраїль і Білорусія на чому-небудь наполягають, але не домагаються цього? Це сталося в основному завдяки потужному альянсу «процесу Осло»«, - заявив на прес-конференції за підсумками зустрічі глава правозахисної організації Human Rights Watch Стів Гуз.

Серед прибічників США в питанні дозволу КБ у рамках Конвенції CCW виявилися, проте, і 12 членів «процесу Осло», у тому числі Японія, Франція і Німеччина, відмічає агентство.

Як раніше заявляли представники МЗС Росії, Москва поважає домовленості держав, спрямовані на зміцнення міжнародного гуманітарного права, на зниження людських втрат і страждань як в ході озброєних конфліктів, так і після їх закінчення, і визнає право держав на вибір найбільш адекватних, на їх погляд, методів і форм реагування на виникаючі гуманітарні загрози.

При цьому Росія визнає наявність серйозних негативних наслідків, що виникли в результаті застосування касетних боєприпасів в ході озброєних конфліктів останніх років, і «керуючись прагненням внести свій вклад в їх рішення», бере участь в переговорах з цієї теми в Женеві у рамках Конвенції про «негуманну» зброю(КНО). У разі вироблення домовленостей у рамках женевського переговорного процесу по КБ Росія буде готова «узяти на себе відповідні зобов'язання», передає РІА «Новини».

No related posts.

Метки: , ,

Комментарии запрещены.